Житель Волинської області опинився під судом через систематичне поширення інформації про місця роботи військовослужбовців територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Чоловік повідомляв учасникам популярної Viber-спільноти, де перебувають представники ТЦК та СП, скільки їх працює на певній локації та яким транспортом вони користуються. Загалом такі повідомлення з’являлися десять разів.
За матеріалами справи, йшлося не про випадкову публікацію або одноразове повідомлення знайомим. Інформацію регулярно передавали великій кількості користувачів, серед яких були учасники групи з аудиторією понад 13 тисяч людей. В одному з випадків до текстового повідомлення також додали фотографію, яка могла допомогти ідентифікувати місце перебування представників територіального центру.
Що встановило слідство у справі чоловіка
Слідство вважало, що обвинувачений свідомо збирав і поширював відомості про роботу груп оповіщення. У повідомленнях фігурували дані про конкретні місця, де представники ТЦК та СП виконували службові завдання, їхню кількість, а також транспортні засоби. У такий спосіб учасники Viber-групи могли завчасно дізнаватися про розташування військовослужбовців і змінювати власні маршрути.
Під час розгляду справи суд звернув увагу на те, що опублікована інформація відповідала фактичним місцям перебування військовослужбовців у відповідний час. Тобто повідомлення не були лише припущеннями, чутками або загальними розмовами про роботу територіального центру. Вони містили конкретні відомості, які могли впливати на виконання завдань із комплектування Сил оборони.
Правоохоронці розцінили такі дії як перешкоджання законній діяльності Збройних сил України. Важливим фактором стала саме систематичність поведінки чоловіка. За даними справи, він не обмежився одним дописом, а десять разів передавав учасникам спільноти інформацію про пересування та роботу представників ТЦК.
У подібних ситуаціях значення має не лише зміст окремого повідомлення, а й загальний контекст. Коли дані про місця роботи військовослужбовців регулярно поширюють у великій групі, це може ускладнювати проведення заходів оповіщення та виконання інших службових обов’язків. Саме тому публічні заклики повідомляти, де перебувають працівники ТЦК, можуть мати юридичні наслідки.
Яке покарання призначив суд
Під час судового розгляду обвинувачений визнав свою провину та уклав угоду з прокурором. Суд затвердив цю угоду й призначив чоловікові покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі. Водночас реального ув’язнення він не відбуватиме, якщо протягом визначеного періоду не порушить установлених вимог і не вчинить нового кримінального правопорушення.
Призначене покарання замінили на один рік іспитового строку. Це означає, що засуджений залишатиметься на волі, однак перебуватиме під контролем уповноваженого органу. Упродовж іспитового періоду він повинен виконувати покладені судом обов’язки та дотримуватися встановлених обмежень.
Іспитовий строк не означає, що суд визнав дії чоловіка безпечними або такими, що не становлять суспільної небезпеки. Такий вид покарання є способом звільнення від фактичного відбування призначеного строку за умови виправлення особи без ізоляції від суспільства. Якщо засуджений порушить вимоги або скоїть новий злочин, питання про наслідки може бути переглянуте в установленому законом порядку.
Суд також врахував обставини укладення угоди та визнання вини. Водночас сам факт домовленості з прокурором не скасовує кримінальної відповідальності. У рішенні збережено висновок про те, що поширення відомостей про місця роботи ТЦК та СП у цьому випадку перешкоджало виконанню завдань, покладених на військовослужбовців.
Чому публікації про місця роботи ТЦК можуть мати наслідки
Повідомлення на кшталт «де працює ТЦК», «де перевіряють документи» або «куди виїхала група оповіщення» іноді сприймають як звичайний обмін інформацією між користувачами месенджерів. Проте під час воєнного стану такі дані можуть впливати на роботу військовослужбовців і перешкоджати проведенню заходів, пов’язаних із мобілізацією.
Особливу увагу правоохоронці приділяють групам у месенджерах, де подібна інформація поширюється регулярно та охоплює значну кількість людей. Адміністратори й учасники таких спільнот можуть не лише передавати координати, а й публікувати фотографії, описувати транспорт, кількість працівників та напрямок їхнього руху. Сукупність цих відомостей здатна створювати умови для уникнення зустрічі з представниками ТЦК або зриву запланованих заходів.
У цій справі судове рішення стало наслідком саме систематичної поведінки обвинуваченого. Десять епізодів поширення інформації, конкретні локації, дані про транспорт і значна аудиторія Viber-групи були розглянуті не як побутове спілкування, а як дії, що могли заважати роботі військовослужбовців.
Таким чином, чоловікові призначили п’ять років позбавлення волі, але звільнили від фактичного відбування покарання з випробуванням на один рік. Справа демонструє, що систематичне розкриття місць роботи представників ТЦК та СП у відкритих або великих закритих спільнотах може завершитися кримінальним провадженням і судовим вироком.
Мобілізація студента спричинила протест біля воріт ТЦК