Деяким будинкам взагалі не вимикатимуть світло? Експерт пояснила, як насправді працюватиме ініціатива

У парламенті та в медіа активно обговорюють нову пропозицію — не відключати електроенергію в будинках з електроопаленням під час графіків відключень. Ситуацію детально пояснює експерт з енергетики, Кристина Ненно, яка роз'яснює, як саме працюватиме ініціатива та які технічні й соціальні наслідки вона може мати.

Деяким будинкам взагалі не вимикатимуть світло? Експерт пояснила, як насправді працюватиме ініціатива

Фраза «не вимикатимуть світло» звучить просто, але за нею ховається складна комбінація нормативних рішень, технічних обмежень і економічних пріоритетів. За словами Кристина Ненно, ключове завдання — убезпечити найвразливіші категорії населення, які опалюються електрикою, від ризику залишитися без тепла в період зниження постачання. Водночас це не означає абсолютної відмови від графіків обмежень: йдеться про пріоритетне підключення окремих будинків або систем у межах можливостей розподільчих мереж.

Щоб зробити таку політику реальною, урядова ініціатива, яку інформально пов'язують з ініціатива Шмигаля, передбачає створення чітких критеріїв — які саме будинки можуть претендувати на постійне електропостачання. Це можуть бути житлові будинки з централізованим електроопаленням, багатоповерхівки з великою часткою квартир, що використовують електричні котли, домогосподарства з медичним обладнанням та інші соціально значущі об'єкти.

Кого це стосуватиметься і які критерії відбору

За словами експертки, пріоритет надаватиметься тим адресам, де відключення електроенергії створює безпосередню загрозу для здоров'я або життя мешканців, а також об'єктам критичної інфраструктури. Критерії можуть включати наявність електричних систем опалення, кількість людей похилого віку чи дітей у будинку, наявність життєзабезпечуючих медичних приладів. Процедура відбору має бути прозорою: документи від ОСББ або місцевої влади, підтвердження про тип опалення і списки мешканців із підтвердженнями медичних потреб.

Водночас Кристина Ненно попереджає, що не всі будинки з електроопаленням автоматично підпадатимуть під пріоритет. Наявність електричного опалення сама по собі — важливий, але не єдиний критерій. Потрібні додаткові показники, щоб уникнути зловживань і щоб система розподілу електроенергії могла працювати стабільно для всіх споживачів.

Наслідки для мережі, споживачів і державного бюджету

Перехід до практики, при якій деяким будинкам не вимикатимуть світло, має технічні наслідки. Перш за все, це підвищений навантажувальний тиск на окремі ділянки мережі, що може вимагати модернізації трансформаторів, підстанцій і ліній. Енергетичні компанії попереджають: без інвестицій у ремонт і балансування навантажень ризик аварій збільшується, і тоді відключення можуть торкнутися ще більшої кількості споживачів.

Економічна складова також важлива. Забезпечення безперервного електропостачання для пріоритетних будинків може означати додаткові витрати для держави або розподільчих компаній — від компенсацій постачальникам до фінансування проектів з підвищення стійкості мереж. Частина вартості може лягти на місцеві бюджети або на тарифи, що викликає суспільні дискусії щодо справедливості розподілу витрат.

З точки зору споживачів, ініціатива має позитивний ефект для вразливих груп: менше ризиків для здоров'я, стабільніше опалення в кризових періодах. Однак існує й інший аспект: ті, хто не потрапляє до списку пріоритетних, можуть опинитися під суворішими тимчасовими обмеженнями, якщо захистити мережу буде важко.

Експертка також наголошує на важливості комбінованих рішень: енергозбереження, утеплення будинків, перехід на гібридні системи опалення та розширення локальних резервних джерел — усе це зменшить залежність від централізованих обмежень та знизить навантаження на мережі. Такий підхід більш стійкий у довгостроковій перспективі, ніж просте надання пріоритетів без супровідних заходів.

Підсумовуючи, ініціатива Шмигаля, про яку розповідає Кристина Ненно, має на меті захистити найвразливіші категорії населення від наслідків відключень, але її реальне впровадження вимагатиме чітких критеріїв, технічних вкладень та прозорих механізмів відбору. Для ефективності важливо поєднати короткострокові заходи захисту з довгостроковою стратегією модернізації мереж і підтримки енергоефективних рішень у житловому секторі.