Роксолана Мережко
Україна заздалегідь формує план дій на випадок масштабних зимових криз, які можуть виникнути через російські атаки на енергетичну та іншу критично важливу інфраструктуру. Йдеться не лише про відновлення пошкоджених об’єктів, а й про підготовку до ситуацій, коли окремі міста або регіони можуть залишитися без електроенергії, тепла, водопостачання чи стабільного мобільного зв’язку.
Особливу увагу приділяють періоду з листопада 2026 року до березня 2027-го. Саме в цей час навантаження на енергосистему традиційно зростає, а тривалі морози можуть посилити наслідки будь-яких аварій чи пошкоджень. Українська влада планує заздалегідь визначити можливі сценарії розвитку подій, оцінити ризики для кожного регіону та розподілити ресурси відповідно до потенційних потреб населення.
Які завдання поставили перед державними структурами
Питання підготовки до зимових криз обговорили під час засідання Координаційної платформи з гуманітарного реагування. За дорученням Президента України до роботи залучили представників центральних органів влади, силових структур, місцевого самоврядування, дипломатичних установ і міжнародних партнерів.
Одним із ключових завдань визначили створення чітких кризових сценаріїв. У таких документах мають бути описані можливі загрози, порядок дій відповідальних служб, маршрути постачання необхідного обладнання та правила взаємодії між державними й місцевими органами влади.
Базовий сценарій реагування, за попередніми планами, готуватиме Державна служба з надзвичайних ситуацій. Він має враховувати географію потенційних ударів, масштаби руйнувань, чисельність населення в зоні ризику та доступність альтернативних джерел тепла, води й електроенергії.
Водночас Сили оборони та розвідувальні структури повинні надати оцінку безпекової ситуації. Це необхідно для того, щоб цивільні служби могли розуміти, які об’єкти перебувають під найбільшою загрозою, а також як швидко може змінюватися ситуація в різних областях.
Головний принцип підготовки полягає в тому, щоб заздалегідь спрямувати ресурси туди, де наслідки можливих атак будуть найважчими. Це стосується резервних джерел живлення, генераторів, запасів пального, засобів обігріву, питної води, медикаментів, ремонтного обладнання та матеріалів для швидкого відновлення мереж.
Російські удари залишаються основною загрозою
Одним із головних ризиків для майбутнього опалювального сезону називають системні атаки росії по цивільній інфраструктурі великих українських міст. Ударів можуть зазнавати теплоелектростанції, підстанції, котельні, водоканали, залізничні вузли та інші об’єкти, від яких залежить повсякденне життя мільйонів людей.
Небезпека полягає не тільки в безпосередньому руйнуванні енергетичних об’єктів. Навіть короткострокове пошкодження однієї великої підстанції може спричинити ланцюгові перебої в роботі лікарень, підприємств, систем водопостачання та громадського транспорту. Якщо аварія триватиме довго, до неї можуть додатися проблеми з опаленням, зв’язком і постачанням продуктів.
Саме тому держава розглядає кілька рівнів реагування. Перший передбачає локальну аварію, яку можна усунути силами комунальних служб і місцевої влади. Другий стосується масштабних пошкоджень, коли регіону необхідна допомога з державного резерву. Третій сценарій охоплює одночасні атаки на кілька областей, що потребуватиме координації між усіма доступними службами та міжнародними гуманітарними організаціями.
За таких умов важливо не чекати настання кризи, а проводити підготовку заздалегідь. Місцева влада має перевірити роботу пунктів незламності, резервних систем зв’язку, укриттів і медичних закладів. Окремо необхідно оцінити готовність шкіл, дитячих садків та соціальних установ, де можуть тимчасово перебувати люди під час тривалих відключень.
Як координуватимуть допомогу регіонам
Реагування на зимові виклики не може бути завданням лише одного міністерства чи окремої служби. У разі масштабної кризи необхідна спільна робота центральної та місцевої влади, рятувальників, енергетиків, медиків, військових, волонтерів і міжнародних партнерів.
Центральні органи влади мають забезпечити формування резервів і визначити пріоритети їх використання. На місцевому рівні відповідальні служби повинні знати, де розташовані об’єкти критичної інфраструктури, які потребують першочергового захисту або відновлення. Також важливо мати актуальні списки людей, які можуть потребувати додаткової допомоги: самотніх літніх громадян, людей з інвалідністю, родин із маленькими дітьми та пацієнтів, залежних від медичного обладнання.
Окремим напрямом стане логістика. У випадку пошкодження доріг, мостів або залізничних вузлів може ускладнитися доставка генераторів, пального, продуктів і медикаментів. Тому регіони повинні мати альтернативні маршрути та кілька варіантів постачання. Такий підхід дасть змогу зменшити залежність від одного транспортного напрямку.
Надійність тилу безпосередньо впливає на стійкість держави. Поки Сили оборони захищають країну на фронті, цивільна інфраструктура має продовжувати працювати навіть в умовах обстрілів. Своєю чергою, громадяни повинні отримувати зрозумілу інформацію про тривалість аварій, місця обігріву, доступ до води та порядок отримання допомоги.
Підготовка до зими також передбачає посилення комунікації з населенням. Люди мають знати, як діяти у разі тривалого відключення електроенергії, де зарядити телефони, отримати медичну допомогу або зігрітися. Важливо заздалегідь подбати про запас води, ліхтарі, павербанки, необхідні ліки та теплий одяг.
Рішення про розподіл ресурсів мають ухвалюватися з урахуванням реальної ситуації, а не формально. Прифронтові області, великі міста та населені пункти з обмеженими можливостями для автономного забезпечення можуть потребувати різного рівня підтримки. Гнучка система планування дасть змогу швидше перекидати резерви туди, де виникне найбільша потреба.
Заява Кирила Буданова свідчить про те, що підготовку до можливих зимових криз розглядають як комплексне державне завдання. Україна прагне не лише реагувати на наслідки російських атак, а й заздалегідь підготувати кілька варіантів дій. Такий підхід має допомогти зберегти керованість, підтримати роботу критичних служб і зменшити вплив можливих перебоїв на цивільне населення.