Роксолана Мережко
Тривалі перебої з електроенергією, водопостачанням і роботою комунальних мереж можуть створити у квартирі чимало побутових труднощів. Якщо без світла та води люди зазвичай здатні протриматися певний час завдяки запасам і простим побутовим рішенням, то несправна каналізація потребує особливої обережності. Неправильне користування сантехнікою може спричинити затоплення, поширення неприємного запаху та антисанітарію.
Підготуватися до такої ситуації можна заздалегідь. Для цього не обов’язково купувати дороге обладнання: у багатьох випадках допоможуть міцне відро, герметичні пакети, сухий наповнювач і засоби для гігієни. Водночас важливо розуміти, коли унітазом ще можна користуватися, а коли будь-який злив води становить небезпеку для квартири та всього будинку.
Коли не можна користуватися унітазом і зливати воду
Передусім потрібно відрізнити відсутність води від несправності каналізаційної системи. Якщо у квартирі немає водопостачання, але каналізаційний стояк працює нормально, для змивання іноді можна використати воду з технічного запасу. Її виливають в унітаз швидким рухом, щоб створити необхідний тиск для змиву. Проте такий спосіб допустимий лише за умови, що стоки безперешкодно відводяться з будинку.
Якщо стало відомо про пошкодження каналізації, засмічення стояка або зупинку насосного обладнання, користуватися унітазом і раковинами не можна. Вода зі стоками може піднятися трубами та повернутися у квартиру через унітаз, ванну або кухонну мийку. У багатоповерхових будинках проблема може виникнути не лише на одному поверсі, адже каналізаційний стояк є спільним для кількох квартир.
Про несправність можуть свідчити характерні ознаки: вода повільно зникає з раковини, у ванні чи унітазі, зі зливу чути булькання, у санвузлі або на кухні з’являється різкий каналізаційний запах. Особливо небезпечно, якщо рівень води в унітазі підвищується без використання сантехніки або стоки починають виходити через зливи.
У такій ситуації слід припинити користування всією сантехнікою, попередити сусідів і повідомити аварійну службу, ОСББ або управляючу компанію. До приїзду фахівців бажано закрити кришку унітаза, перекрити воду до бачка та прибрати з підлоги речі, які можуть зіпсуватися через можливе підтоплення.
Як облаштувати тимчасовий туалет у квартирі
Найпростішим рішенням під час відключення каналізації є аварійний туалет із пластикового відра. Варто обирати міцну ємність об’ємом приблизно 15–20 літрів із широкими стінками та кришкою. Тонке або пошкоджене відро може перекинутися чи протекти, тому на безпеці економити не слід.
Для облаштування тимчасового туалету знадобляться щільні сміттєві пакети, суха тирса, котячий наповнювач або інший матеріал, здатний поглинати вологу. Також підготуйте туалетний папір, одноразові рукавички, мило, антисептик і засіб для очищення поверхонь. За можливості можна придбати спеціальне сидіння, яке встановлюється на відро, однак для короткочасного використання підійде і звичайна кришка.
Спочатку вставте пакет у відро так, щоб його краї виступали назовні. Для більшої надійності використовуйте подвійне пакування: другий пакет можна надягнути поверх першого або поставити під нього. На дно насипте невеликий шар сухого наповнювача. Після кожного використання додавайте трохи тирси чи наповнювача, щоб зменшити кількість вологи та стримати запах.
Важливо не заповнювати ємність до країв. Пакет потрібно своєчасно зав’язати, не допускаючи його переповнення. Зав’язування проводять у рукавичках, після чого зовнішню поверхню пакета за потреби протирають дезінфекційним засобом, сумісним із матеріалом. Використані пакети зберігають лише в окремому контейнері з кришкою, подалі від продуктів, посуду та питної води.
Для зручності та зменшення запаху можна використовувати два різні відра: одне для рідких, а інше для твердих відходів. Це не скасовує необхідності дотримуватися гігієни, але допомагає довше підтримувати прийнятні умови у квартирі. Ємності потрібно тримати у прохолодному, добре провітрюваному місці, недоступному для дітей і домашніх тварин.
Іноді люди намагаються вистелити пакетами чашу звичайного унітаза та використовувати її як тимчасове сидіння. Такий варіант можливий тільки тоді, коли точно немає зворотного руху стоків і сантехніка не переповнюється. Якщо каналізаційний стояк несправний, безпечніше не підходити до унітаза, а користуватися окремою герметичною ємністю.
Ще одним практичним рішенням може стати портативний біотуалет. Він не потребує підключення до каналізації, а відходи накопичуються у спеціальному резервуарі. Деякі моделі використовують санітарні рідини для зменшення запаху та полегшення очищення. Перед придбанням слід оцінити місткість резервуара, вагу конструкції, спосіб очищення та наявність витратних матеріалів.
Гігієна, зберігання відходів і підготовка до тривалої аварії
Найскладнішим питанням є не облаштування тимчасового туалету, а безпечне поводження з його вмістом. Людські відходи можуть містити мікроорганізми, тому їх не можна залишати у відкритих пакетах, виливати у дворові стоки, зливову каналізацію, водойми або ґрунт біля будинку. Також не слід самостійно закопувати відходи у дворі багатоповерхівки чи викидати їх у звичайний контейнер без розуміння, як саме це має відбуватися у конкретній громаді.
Не додавайте до пакетів хлорний відбілювач, кислоти чи іншу агресивну побутову хімію. Такі речовини можуть вступати в небезпечні реакції, пошкоджувати пакування та створювати шкідливі випари. Для зменшення запаху краще використовувати сухий наповнювач, а пакети зберігати в герметичному контейнері.
Якщо аварія триває довше одного дня, потрібно звернутися до ОСББ, управляючої компанії, комунальних і місцевих служб. Варто уточнити, де організують приймання або вивезення таких відходів, чи будуть встановлені мобільні туалети та як мешканцям передавати заповнені пакети. Порядок утилізації може відрізнятися залежно від місцевих правил, тому діяти навмання небезпечно.
Мешканцям будинку доцільно об’єднатися та заздалегідь узгодити спільний план. Наприклад, можна придбати один або кілька портативних біотуалетів, визначити відповідальних за очищення, організувати чергування та домовитися про зв’язок із аварійними службами. Якщо каналізація не працює кілька днів, місцева влада може встановити мобільні санітарні кабіни, але для цього важливо своєчасно подати колективне звернення.
Самостійне облаштування вигрібної ями біля багатоповерхового будинку неприпустиме без погодження з відповідальними службами. Неправильно вибране місце може призвести до забруднення ґрунту та підземних вод, поширення інфекцій і конфліктів із мешканцями. Будь-які довготривалі санітарні рішення мають відповідати вимогам безпеки та санітарним нормам.
До аварійного набору для квартири варто додати запас технічної води для миття рук і прибирання, мило, вологі серветки, антисептик із достатнім вмістом спирту, туалетний папір, одноразові рукавички, засоби жіночої гігієни, сухий шампунь і пакети різного розміру. Окремо підготуйте дезінфекційний засіб, паперові рушники та кілька контейнерів із кришками.
Регулярне миття рук після користування тимчасовим туалетом залишається обов’язковим навіть за відсутності водопостачання. Якщо води мало, спочатку використовуйте антисептик, а за першої можливості вимийте руки з милом. Поверхні, яких часто торкаються, потрібно очищати, а приміщення — провітрювати, не допускаючи поширення запаху по всій квартирі.
Головний принцип під час проблем із каналізацією — не створювати додатковий тиск на несправну систему та не намагатися позбутися відходів небезпечним способом. Завчасно підготовлені матеріали, чіткий план дій і взаємодія із сусідами допоможуть пережити побутові труднощі без затоплення, антисанітарії та ризику для здоров’я.