У тимчасово окупованому Маріуполі освіта дедалі частіше поступається місцем військовій підготовці: університети та школи перетворюються на плацдарми для формування нових мобілізаційних ресурсів. Місцеві джерела повідомляють про систематичні практики, коли під виглядом «патріотичного виховання» молодь залучають до занять зі стрільби та тактики, а студентам пропонують служити в армії країни-окупанта. Ця ситуація турбує правозахисників і викликає занепокоєння щодо порушення прав дітей і молоді.
Замість пар - стрільбище: в окупованому Маріуполі молодь готують до війни
За повідомленнями місцевої влади у Telegram та українських ЗМІ, у так званому «Маріупольському державному університеті» проводяться навчання, що включають стрільбу, поведінку в бойових умовах, тактичні маневри та майстер-класи зі ставлення до зброї. Під прикриттям патріотичного виховання викладачів і керівний склад залучають до занять, які за своєю суттю наближені до військових тренувань. Окрім практичних вправ, студентів змушують проходити церемонії присяги на вірність державі-окупанту, що має не лише ідеологічний, а й пряму мобілізаційну мету.
Ця трансформація освітніх установ супроводжується тиском і пропозиціями укласти контракти на службу в збройних силах РФ. За наявними даними, керівництву вишів були поставлені квоти на залучення добровольців — у деяких випадках це число вимірюють відсотками від загальної кількості студентів. Така практика фактично витісняє право на навчання та відстрочку для студентів денної форми, перетворюючи виші на джерело поповнення кадрів для бойових дій.
Прихована мобілізація: як працюють квоти та примус
Механізм залучення молоді включає як відкриті агітаційні заходи, так і приховані форми тиску: від планових «навчань» і здачі нормативів до примусових заходів адміністрації. У деяких випадках студентам пропонують підписати контракт зі збройними структурами під різними умовами, в тому числі з обіцянками стипендій чи преференцій. Ці практики підсилюються кампаніями вербування, що працюють у стінах навчальних закладів і за їх межами.
На рівні шкіл розгорнуті осередки Юнармії та інші дитячі рухи, які охопили тисячі дітей віком від шести до вісімнадцяти років. Інтенсивна мілітаризація молодшого віку означає, що вже в підлітковому віці формується звичка до підкорення військовій дисципліні та нормам поведінки, притаманним армійському середовищу. Є поодинокі підтверджені випадки, коли після досягнення повноліття такі вихованці вступали до лав окупаційних збройних формувань і брали участь у бойових діях.
Вивезення дітей та міжнародні аспекти проблеми
Крім навчальної мілітаризації, міжнародні дослідження фіксують факти незаконного вивезення дітей з українських територій до таборів і центрів, де проводиться проросійська ідеологічна обробка. За даними окремих аналітичних установ, у таких операціях брали участь громадські й корпоративні структури, що забезпечували фінансування та логістику. Це питання має прямі ознаки міжнародного криміналу та порушення прав дитини, що потребують розслідування на міждержавному рівні.
Права студентів на навчання, захист від примусу до служби, право дітей на недоторканність і повернення до сімей — усе це опинилося під загрозою на окупованих територіях. Окупація супроводжується не лише вимкненням нормального соціального життя, а й цілеспрямованими діями, що перетворюють молоде покоління на ресурс для продовження воєнних дій.
Громадянське суспільство, правозахисники і міжнародні організації закликають привернути увагу до цих практик, фіксувати факти і добиватися правової відповідальності винних. Потрібна системна документалізація випадків мілітаризації та незаконного переміщення дітей, психологічна та юридична допомога постраждалим, а також міжнародний тиск, щоб зупинити практику, що руйнує майбутнє цілих поколінь у прифронтових регіонах.
Мінцифрі пропонують надати командирам право обмежувати доступ військових до азартних ігор — профільна асоціація