Терміново: в Україні урізають усі казенні видатки — дефіцит бюджету майже 2 трлн грн

Ситуація з державними фінансами України загострилася: уряд змушений терміново переглядати видатки, адже у бюджеті виник величезний розрив. У цій статті розбираємося, чому постало питання про масове скорочення казенних витрат, які цифри називають чиновники та політики, і до яких наслідків це може призвести для економіки та громадян.

Терміново: в Україні урізають усі казенні видатки — дефіцит бюджету майже 2 трлн грн

За офіційними повідомленнями, дефіцит бюджету на 2026 рік оцінюють приблизно в 1,9 трильйона гривень, що становить близько 18,5% ВВП. Через цю величезну «дірку» у державній скарбниці Мінфін вже розіслав листи до всіх відомств з проханням негайно переглянути та скоротити заплановані видатки. Ідеться про секвестр мінус заходи, які зачеплять як інвестиційні проєкти, так і поточне фінансування деяких програм.

Уряд та парламент намагаються шукати як зовнішні, так і внутрішні джерела покриття дефіциту. Частково сподівалися на фінансування від ЄС, який обіцяв пакет допомоги на суму близько 90 млрд євро на два роки. Проте на рівні країн-членів Євросоюзу поки немає остаточної згоди щодо обсягу та графіка виплат, тому ці потоки залишаються невизначеними.

Що робить влада і які інструменти розглядаються

Окрім звернень Мінфіну, у робочому порядку з’являються вимоги щодо ухвалення непопулярних, але потенційно прибуткових рішень: підвищення податків, введення нових зборів або розширення бази оподаткування. На порядку денному також перебуває переговорний процес із МВФ — фонд може надати транш приблизно на 8 млрд доларів, розрахований на кілька років, але це не вирішить проблему миттєво і також прив’язане до вимог структурних реформ та підвищення податкових надходжень.

Політичний аспект залишається надзвичайно чутливим. У парламенті точаться дискусії щодо законопроєктів, які передбачають податкові зміни. Представники фракції, що при владі, ведуть перемовини з іншими депутатськими групами, намагаючись зібрати необхідну кількість голосів. Водночас у публічному полі з’являються жорсткіші заклики: від апелів до громадянської відповідальності до прямого тиску на депутатів. Все це створює відчуття надзвичайної ситуації, яка змушує керівництво шукати рішення «на вчора».

Наслідки для економіки та населення: чого очікувати

Навіть за оптимістичного сценарію, коли частина дефіциту буде покрита зовнішніми кредитами, урізання казенних видатків означатиме затримки або зниження рівня фінансування державних послуг, інфраструктурних проєктів, соціальних програм. Для громадян це може означати менші можливості для працевлаштування в державному секторі, затримки виплат, скорочення програм підтримки малого та середнього бізнесу.

Для ринку та інвесторів велика бюджетна «дірка» підсилює ризики девальвації національної валюти, підвищення держборгу та зростання вартості запозичень. Якщо переговори з партнерами не завершаться успішно, держава може бути змушена вдаватися до жорсткіших заходів фіскальної консолідації, що здебільшого б’є по споживчому попиту та інвестиціям.

Є також сценарій, за якого політичний опір ухваленню непопулярних рішень заблокує співпрацю з кредиторами, і тоді ризик заморожування програм від МВФ або зриву домовленостей з ЄС зростає. У такому випадку варто готуватися до ще жорсткіших економічних коригувань.

Найближчі тижні будуть ключовими: від того, як уряд і парламент зможуть поєднати політичну волю з економічною логікою, залежатиме, чи вдасться пом’якшити наслідки кризи для бізнесу та населення. Громадянам і компаніям варто слідкувати за офіційними повідомленнями Мінфіну, парламенту та міжнародних партнерів, а також готуватися до можливих змін у податковому та бюджетному полі.

Підсумок: ситуація серйозна — дефіцит бюджету майже в 1,9 трильйона гривень змушує уряд вдаватися до екстрених заходів. Від їхнього змісту та швидкості впровадження залежатиме економічна стабільність на середньострокову перспективу.