Зростання тарифів на світло неминуче — одна причина

Українці з тривогою читають новини про можливе підвищення цін на електроенергію: у вхідних даних зазначено, що вартість кіловат-години може зрости вдвічі. Це викликає питання не лише побутового характеру, але й політичні дискусії про те, хто і чому приймає рішення, що безпосередньо впливають на сімейні бюджети та промисловість. Спробуємо розібратися, чи справді зростання тарифів неминуче, і яка одна причина могла б пояснити все.

Щоб відповісти на це питання, треба відкинути емоції й подивитися на механізм формування цін. На перший погляд причин багато: інфляція, інвестиції в мережі, ремонтні роботи, політичні рішення, вплив війни на логістику. Однак серед усіх факторів виділяється одна домінантна — підвищення вартості енергоресурсів та оптової електроенергії на ринку. Саме вона визначає кінцеву ціну для споживача в коротко- та середньостроковій перспективі.

Оптова ціна електроенергії формується під впливом собівартості генерації. Якщо дорожчає газ, вугілля чи імпортна електроенергія, вартість виробництва зростає і це неминуче передається далі по ланцюгу — від генеруючих компаній до постачальників і в кінцевому підсумку до домогосподарств. Навіть при існуванні субсидій або регульованих компонентів тарифу, довгострокове утримання низьких цін вимагає значних дотацій з державного бюджету або замовчування реальних витрат, що теж має політичні наслідки.

Крім того, в умовах відкритих ринків і інтеграції в європейські енергосистеми, внутрішні тарифи стають чутливими до зовнішніх цін. Це означає, що глобальні чинники — коливання цін на газ, перебої постачання, змін в попиті в Європі — миттєво впливають на ринок електроенергії в Україні. Водночас, якщо держава не компенсує цієї різниці, то логічний результат — зростання тарифів на світло.

Коли як основну причину називають зростання вартості енергоресурсів, політики отримують чітке поле для дебатів: чи варто захищати споживача за рахунок бюджету, чи переводити всю систему на ринкові умови з відповідними соціальними програмами для вразливих груп. Регулятор — НКРЕКП — має балансувати між економічною реальністю і політичним тиском. Вибір стратегії визначатиме не тільки динаміку тарифів, але й результати майбутніх виборів і довіру до влади.

Практичні кроки, які можуть пом'якшити удар по домогосподарствах: цілеспрямовані субсидії, стимулювання енергоефективності, прискорена модернізація мереж та розвиток відновлюваних джерел енергії. Однак і ці рішення вимагають фінансування, планування та політичної волі. Якщо держава вирішить не відшкодовувати різницю, то зростання тарифів стане незворотнім у найближчі місяці.

У підсумку, хоча низка факторів можуть впливати на кінцеву ціну, саме підвищення вартості енергоресурсів і оптової електроенергії є тією однією, вирішальною причиною, яка здатна пояснити, чому вартість кіловат-години може піднятися вдвічі. Політика тут відіграє роль регулятора та розподільника наслідків: чи вдасться смягчити удар по населенню — залежить від рішень, які прийматимуться сьогодні.