Як виглядає легендарне місце відпочинку в Тернополі

У дев'яностих це місце було переповнене відвідувачами, але сьогодні його стан викликає більше запитань, ніж ностальгії. Нове відео, яке набрало перегляди в місцевих та національних спільнотах, показує, як колишній центр відпочинку перетворився на приклад міського занепаду та бездіяльності. Ця історія — не лише про руйнування стін і меблів, а про те, хто несе відповідальність, які політичні рішення призвели до такого стану і що з цим робити далі.

На кадрах відео видно плісняву на стінах і стелях, щербату плитку у коридорах, а також відчинені навстіж двері, що додатково підкреслюють недогляд. Легендарний заклад, який колись був символом відпочинку для кількох поколінь тернополян, зараз нагадує закинену локацію: сміття, графіті, зламані лави, відсутність освітлення та елементарних засобів безпеки. Суспільна реакція була миттєвою — у коментарях люди висловлюють сум, обурення і вимогу до місцевої влади дати пояснення.

У контексті політики питання виглядає ще гостріше: хто відповідальний за об'єкти соціальної інфраструктури, як розподіляються кошти на їх утримання, і чому об'єкти культури й відпочинку опиняються поза увагою? Місцеві активісти пов'язують занепад з недостатнім фінансуванням з місцевого бюджету, а також із сумнівними рішеннями про приватизацію чи передачу в оренду без чіткого контролю за умовами експлуатації.

Причини такого стану — багатошарові. По-перше, економічні: після 1990-х багато комунальних установ пережили скорочення фінансування, ремонти відкладалися, а енергозбереження ставало пріоритетом на шкоду інфраструктурі відпочинку. По-друге, інституційні: слабкий контроль за використанням комунального майна, а також непрозорі тендери й договори оренди призводили до ситуацій, коли об'єкт "формально" працював, але фактично занепадав.

По-третє, культурні та соціальні зміни: потреби населення змістилися, з'явилися нові формати дозвілля, тож деякі заклади втратили клієнтів і роль у громадському житті. Проте це не виправдовує стан, у якому через плісняву і систематичне нехтування може постраждати здоров'я відвідувачів і працівників.

Політична відповідальність лежить на декількох рівнях: міська адміністрація має забезпечити належний контроль та бюджетне фінансування, депутати — ініціювати прозорі рішення щодо майна громади, а відповідні контролюючі органи — перевіряти дотримання санітарних норм і умов експлуатації. Відео, яке стало приводом для обговорення, може стати каталізатором для розслідування і конкретних дій, якщо громадськість і медіа підтримають цю ініціативу.

Щоб змінити ситуацію, потрібен комплексний підхід. Насамперед — невідкладний огляд стану будівель спеціалістами та ліквідація негайних загроз для здоров'я: обробка від плісняви, ремонт аварійних ділянок, забезпечення охорони, щоб уникнути подальшого руйнування. Далі — розробка довгострокового плану реконструкції з урахуванням сучасних запитів мешканців і туристів.

На політичному рівні необхідні прозорі консультації з громадою та залучення експертів з містобудування, культури й економіки. Можливим виходом є створення публічно-приватного партнерства з чіткими умовами збереження громадської доступності, або ж повернення об'єкта до повноцінного комунального управління з відповідними інвестиціями. Важливо, щоб будь-які рішення супроводжувалися регулярними звітами перед мешканцями Тернополя.

Громадські активісти вже проводять інспекції й збирають підписи, ЗМІ піднімають тему, а відео служить доказом: проблему не можна ігнорувати. Якщо місце відпочинку було колись символом загальноміських зустрічей та свят, нині йому потрібна увага не менш масштабна, ніж раніше. Це питання соціальної справедливості й збереження культурної пам'яті міста, яке має стати одним із пріоритетів для місцевої політики.

Коротко: кадри з відкритих дверей, щербата плитка і чорні плями плісняви — не просто естетична проблема. Це сигнал про системні помилки в управлінні міським майном, які потребують швидкої політичної і громадської реакції. Відео дало поштовх для розмови — тепер черга за конкретними діями.