Лікарні без світла: чому знеструмлюють критичні об'єкти

Останніми тижнями випадки, коли лікарні без світла та інші важливі об'єкти залишаються знеструмленими, викликають обґрунтоване занепокоєння суспільства. У відповідь на один із таких інцидентів у Львові влада пообіцяла провести перевірку порушень, але питання залишається відкритим: чи знайдуть винних, і що робити, щоб подібне не повторилося?

Причини відключень критичних об'єктів в Україні багатошарові. Перш за все, частина проблем пов'язана зі станом самої енергетичної інфраструктури: за роки експлуатації трансформаторні підстанції, лінії електропередач і мережеве обладнання зносилися, а інвестиції в оновлення були недостатніми. Друга важлива причина — пошкодження під час бойових дій і диверсійні удари; навіть якщо цілі об'єкти безпосередньо не постраждали, критична інфраструктура часто залежить від ланцюгів постачання, які легко порушити.

Також варто врахувати практику планових відключень і перерозподілу навантажень під час дефіциту генерації — коли нестача потужностей змушує облдержадміністрації або енергокомпанії тимчасово відключати окремі райони. І нарешті, не можна виключати людський фактор: помилки в управлінні, недбалість при обслуговуванні, а іноді й корупційні практики, коли через неякісні ремонти або зловживання постраждала надійність системи.

Відключення електроенергії в лікарнях має прямий вплив на життя пацієнтів: обладнання для інтенсивної терапії, апарати ШВЛ, лабораторні системи й стерилізація залежать від стабільного живлення. Якщо немає оперативного доступу до справного резервного живлення, ризики зростають експоненційно. Крім того, ускладнюються логістика постачання ліків і кисню, робота реєстратур, електронних карток пацієнтів, а також транспортна взаємодія швидкої допомоги.

Соціальні та економічні наслідки теж істотні: вимкнення освітлення і комунікацій порушують роботу підприємств, підвищують ризик аварій на інших об'єктах (наприклад, водопостачання чи опалення), створюють паніку та недовіру до інституцій, що підриває загальну стійкість суспільства.

Оголошена в Львові перевірка — необхідний, але не достатній крок. Щоб інциденти не повторювалися, потрібен комплексний підхід. По-перше, прозоре розслідування з публічними висновками і конкретними відповідальними особами дасть сигнал про готовність влади реагувати. По-друге, треба пришвидшити інвестиції в модернізацію мереж: заміна застарілого обладнання, автоматизація диспетчерських систем і впровадження цифрового моніторингу стану мережі.

По-третє, критичні об'єкти повинні мати автономні джерела живлення та запаси палива, а також регулярне тестування систем резервного живлення. Не менш важливі нормативні зміни — чіткі стандарти надійності для медичних установ і механізми фінансування їхнього виконання. Варто також заохочувати розвиток альтернативних рішень: локальні мікромережі, сонячні панелі з батарейним зберіганням, мобільні генераторні установки для швидкої підмоги в екстрених ситуаціях.

Нарешті, необхідна публічна комунікація: мешканці повинні знати, які заходи вживаються, як діяти під час знеструмлення і куди звертатися по допомогу. Тільки поєднавши технічні, організаційні та правові кроки, держава зможе знизити ймовірність відключень на критичних об'єктах і захистити здоров'я та безпеку громадян.

Підсумовуючи, випадки, коли лікарні та інші важливі структури залишаються без світла, є симптомом глибших проблем у сфері енергетики та управління. Оголошені перевірки — шанс виявити прогалини й почати системні зміни, але для сталого результату потрібна політична воля, інвестиції та прозорість у діях усіх учасників процесу.