Тема постачання продуктів для армії традиційно викликає підвищену увагу суспільства та медіа. Нещодавні тендери на закупівлю м'ясних консервів для Збройних Сил України знову підняли питання про прозорість, контроль якості та роль так званих «мутних» компаній у державних закупівлях. У цій статті розглянемо, чому виникає занепокоєння, які механізми захищають армію від неякісної продукції і чого варто очікувати від системи закупівель у найближчому часі.
Чи годуватимуть ЗСУ «мутні» компанії? Що цікавого в тендерах на м'ясні консервиПерш за все варто відзначити, що система державних закупівель у багатьох випадках дала змогу налагодити прозорий процес через платформу Prozorro. Однак навіть за прозорих умов у тендерних процедурах з'являються учасники з сумнівною репутацією або з непрозорими бенефіціарами. Саме вони і отримують ярлик «мутні компанії». Головна загроза — це постачання неякісної тушонки або ухиляння від повного виконання контракту, що безпосередньо впливає на бойову готовність і побут бійців.
Звіти з окремих тендерів показують, що мінімум тушенки буде потрапляти до армії напряму від виробника, що з одного боку зменшує кількість посередників, а з іншого — підвищує ризики, якщо виробник не відповідає стандартам якості або має сумнівну історію. Тому під час розгляду пропозицій комісії звертають увагу на сертифікацію, супровідні документи, логістичні можливості та відгуки інших замовників.
Що саме викликає підозри в тендерних процедурЄ кілька факторів, які змушують експертів та громадськість насторожуватися. По-перше, це низькі ціни, які часто виглядають привабливо для замовника, але можуть бути досягнуті за рахунок заниження стандартів виробництва або використання дешевшої сировини. По-друге, структура власності компанії: часто за видимим учасником стоять інші юридичні особи або фізичні особи з неоднозначною репутацією. По-третє, випадки, коли постачання здійснюється не напряму від виробника, а через низку посередників, що ускладнює контроль ланцюга постачання.
Система електронних закупівель дозволяє виявляти взаємозв’язки між учасниками на основі відкритих даних, але для ефективного контролю потрібна активна позиція громадських організацій, журналістів та правоохоронних органів. Наявність відкритих тендерів і розкриття інформації — це лише перший крок: важлива оперативна перевірка якості продукції, аудит складів та відстеження логістики.
Як зменшити ризики і що зміниться в практиці закупівельНайдієвіші механізми захисту — це поєднання технічних вимог у контрактах і незалежного контролю. У контрактах на м'ясні консерви можна прописувати жорсткі критерії щодо сировини, умов виготовлення, тривалості зберігання та маркування. Необхідні також положення про процедури приймання продукції, лабораторні тести та штрафні санкції за порушення умов.
Крім того, держзамовник має стимулювати прямі контракти з виробниками, але при цьому проводити додаткові перевірки — документальні та на місці. Важливим кроком є створення переліку довірених постачальників, що пройшли незалежну перевірку якості, і регулярне оновлення цього переліку.
Громадський контроль теж грає значну роль: публічні звіти про результати тендерів, можливість подачі скарг у Prozorro та оперативні журналістські розслідування підвищують прозорість процесу. Посилення співпраці між силовими структурами, Міноборони, органами місцевої влади та громадськими ініціативами допоможе швидше виявляти і реагувати на ризики.
Нарешті, варто звернути увагу на питання логістики та зберігання: навіть якісна тушонка може втратити корисні якості через порушення температурного режиму або неправильне зберігання на складах. Тому тендерні умови мають включати контрольний цикл від виробництва до передачі військовим частинам, з чіткими правилами інвентаризації та маркування продукції.
Підсумовуючи: ризики присутні, але система закупівель і доступні інструменти контролю дозволяють їх мінімізувати. Головне — не замінювати прозорість формальними процедурами, а поєднувати жорсткі вимоги контрактів, незалежні перевірки та активний громадський нагляд. Якщо всі сторони працюватимуть ефективно, ЗСУ отримуватимуть необхідні продукти без залучення сумнівних ланцюгів постачання, а проблема «мутних» компаній залишатиметься під постійним контролем.